У четверту суботу листопада вся Україна схиляє голову в тихій скорботі та, запаливши свічку, згадує невинно убієнних під час Голодомору 1932-1933 років. Учителі та учні Ліцею «Гроно» долучилися до вшанування пам’яті жертв цієї страшної трагедії нашого народу.
Під час тематичної радіолінійки учням нагадали про причини та наслідки Голодомору, ще раз звернули увагу на поняття геноцид нації. Педагоги та школярі вшанували пам’ять тих, хто став жертвою голодоморів та сталінських репресій, хвилиною мовчання.
Протягом тижня вчителі історіі провели тематичні уроки, класні керівники та класоводи під час годин спілкування обговорили з дітьми цю страшну сторінку нашої історії.
У п’ятницю, 22 листопада, відбулась акція «Незабудка пам’яті», яку щорічно проводять для учнів 4-х класів початкової школи та 1-2 гімназійних класів учителі історії та старшокласники. Дітям у доступній формі, через слово, відео, музику доносять історичну правду, школярі прикріплюють на карту України символічні незабудки та запалюють лампадки в пам’ять про загиблих. Це сприяє тому, що учні дізнаються про страшну трагедію українського народу задовго до вивчення цієї сторінки нашої історії безпосередньо на уроках.
Ось уже другий рік поспіль організацію та проведення вечора-реквієму бере на себе учнівське самоврядування. «Трагедії, яких могло не бути…» – така назва наскрізь символічного перформансу, який цього року створив оновлений склад шкільного парламенту. Сценарій літературно-музичної композиції написала міністр інформації та оформлення, учениця 6-Б гімназійного класу Анна Вишневська, яка разом з іншими членами парламенту та учнями ліцею уміло здійснила постановку. Вдало підібрані текст, поезії, пісні, хореографія, а основне талановите, щире, зворушливе виконання викликали сльози і захват у всіх присутніх. А у вчителів це були ще й сльози гордості за своїх вихованців. «Так, талановиті діти, адже те, що талановиті – це від Бога і батьків, а те, що талант знайшли і розвинули – це важка праця вчителів», – так сказала начальниця відділу освіти Залізничного та Шевченківського районів Г.Я. Синицька, яка була присутня на вечорі. Галина Ярославівна висловила подяку дітям та учителям за їх працю й подарувала учням Сертифікат на розвиток театрального мистецтва та солодощі.
Минуло 86 років, а трагедія 1933 року все одно хвилює серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об’єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією.
Пам’ятаймо минуле, аби такої трагедії ніколи не повторилося.
There are no comments